- врешті
- (уре́шті), присл.1) Нарешті, наостанку, зрештою.2) У поєднанні зі сполучником "а" має значення: а втім, а зрештою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
врешті
Смотреть что такое "врешті" в других словарях:
врешті-решт — і уре/шті ре/шт, присл. Те саме, що врешті (уре/шті) … Український тлумачний словник
врешті — [ўре/шт і] = урешті присл … Орфоепічний словник української мови
врешті — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
врешті-решт — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Трагедия Гуты Пеняцкой — Второй мемориал уничтоженным жителям Гуты Пеняцкой. Первый был уничтожен «неустановленными лицами» в 90 х годах ХХ века … Википедия
вкінці — (укінці/), присл., розм. Те саме, що врешті; нарешті … Український тлумачний словник
карбоксигемоглобінемія — ї, ж. Отруєння чадним газом, що призводить до кисневого голодування і врешті смерті … Український тлумачний словник
обатрачувати — ую, уєш, недок. 1) Наймати, вербувати у батраки, наймити. 2) Окручувати боргами, аби боржник врешті пішов у найми, батрачити … Український тлумачний словник
строчний — а, е. Прикм. до строка. •• Стро/чний спів церковний багатоголосний спів, що виник у 16 ст. і поширився одночасно з партесним співом, який, врешті, витіснив його з ужитку … Український тлумачний словник
